Літо 2017

Літо – це час насичений кольорами, розвагами, відпочинком, прогулянками та насолодою красою природи. І це все ти ніби бачиш кожного дня, впродовж цілого року, але по особливому захоплюєшся саме літом, коли залишаєш шумне місто, виїздиш за межі горизонтальних та паралельних вулиць і враз починаєш бачити перед собою велику гору, яскраве сонце, вузьку стежинку та шумну гірську річку.

Літо пусте та не яскраве, якщо ти жодного разу не спробував себе в таборі й не пережив цієї атмосфери коли битком забитий бус несе тебе до школи-інтернат, а на зустріч тобі несуться замурзані діти, обіймаючи тебе і радіючи тобі, як найріднішому. Останнім часом все більше замислююсь над тим, що кожному з нас дана велика честь переживати це все і приймати активну участь в цьому служінні. Діти – їхні серця завжди повні любові, їхні обличчя сяють щастям і запалюють тебе бути з ними в ритмі, бути з ними на одній хвилі. Це літо не виняткове від попередніх, Львівська Богословська Семінарія організувала та провела 2 літніх табори: один на виїзді в Демнівській школі-інтернат  і другий на базі ЛБС.

Програми цьогорічних таборів різнились одна від одної. В Демне всі чотири дні діти мали нагоду почути, а можливо й вперше прослухати захоплюючі історії про життя Петра та його життєві виклики, а також Божі чудеса явлені для нього. Для дітей було новим та захоплюючим вся структура табору, адже день розпочинався з естафетних та загально-табірних  ігор, в цей час вони могли остаточно прокинутись, розрухатись і зібратись для подальших завдань. Особливо теплі в цьому таборі були спільні вечори за переглядом художніх пригодницьких фільмів та смакуванням полуниці чи попкорну. Це був не перевершений час і кожен розумів, що тільки в Христі ми маємо можливість бути великою й рідною сім’єю.

В тижневий табір, який проходить в ЛБС, діти записуються і просяться вже по його завершенні. На базі семінарії команда студентів збирає дітей з різних шкіл-інтернатів області, яким ми служимо на протязі цілого року. Програма тісно перепліталась зі святкуванням 500 річниці Реформації і називалась «Лінія Часу». Діти кожен день дізнавались щось нове про відому особистість, яка зробила негативний чи позитивний вплив на людство, аналізували та зважували на кого варто бути подібним. На дітей чекало безліч розваг: самостійне будівництво кораблів, екстремальна лазанка, веселий мокрий день, екскурсії та різнобарвний салют. Віримо, що і надалі Бог благословить кожну нашу мрію, бажання та кроки.             (Керівник відділу доброчинності – Татаринова Оленка.)