Служіння студентів дітям-сиротам (школа-інтернат у Лопатині)

Служіння студентів дітям-сиротам (школа-інтернат у Лопатині)

Здійснюючи поїздки до дітей в інтернати, у кожного із студентів є свої певні враження, і тому хочемо поділитись з вами цими самими враженнями.
ЛБС – це дійсно те місце, де можна себе реалізувати, як в навчанні. так і у практиці, служінні. Одним із служінь є поїздки в дитячі інтернати. Однією з таких поїздок була поїздка в дитячий будинок в Лопатин. Насправді, коли ти їдеш до дітей, ти бачиш ці дитячі очі, які бувають радісними і сумними, і для яких хочеться зробити щось приємне. І, коли тобі здається, що це щось незначне, то для цих діток це є приємна радість. І чим більше відвідуєш їх, тим більше починаєш цінити життя і все те, що тебе оточує.
Ці діти є цінними для Бога і Бог любить їх, і піклується про них. Але Божа любов до них проявляється саме через нас, і тому дійсно приємно служити для них. Після поїздок до дітей завжди хороший настрій, хочеться більше і більше допомагати таким дітям і розповідати їм про Бога.
Тому, це служіння є дуже благословенне, і хто ще не спробував себе в цьому служінні, закликаю вас взяти участь в цьому. І, коли ви побачите ці очі, ці посмішки, ви будете мати неабияку радість і благословіння.
Людмила Хомич,
студентка І-курсу

Що разу, як я їду в інтернат, завжди можу здобути новий досвід, а також закріпити той, який у мене вже є. Викладаючи урок в ігровій формі, це можливість дізнатись щось про кожну дитину, адже діти проявляють себе більше, ніж просто коли сидять. Також, ми проводили рукоділля і помітили те, що діти прикладають усю свою фантазію, зусилля для того, щоб зробити це гарно, і щоб ми це оцінили. Проводячи цей час з дітьми, я зрозуміла, що для кожної дитини потрібен особливий підхід, що кожна дитина потребує спілкування, уваги, і однією особливістю є те, що діти є відкритими до нас, сприймають те, що ми говоримо їм.
Альбіна Фабрицій,
студентка І-курсу