На фотографіях усміхнені щасливі діти, однак, на жаль, це лише одна сторона реальності. Ці діти – сироти, від багатьох відмовилися рідні батьки або вони померли. Тепер у них інша сім’я – їхній інтернат: вихователі і такі ж самі покинуті діти. Коли ти навідуєшся до них в гості, всі власні турботи відходять на другий план.
4 березня студенти ЛБС відвідали Буківський дитячий будинок-інтернат. Як і зазвичай провели цікаву програму та різні гуртки. Однак була ситуація, яка вразила найбільше. На вулиці стояв припаркований Mitsubishi Pajerо, біля нього власники – молода сімейна пара, ну а навколо, як і зазвичай це буває, юрмилися вихованці інтернату. Мимохідь, просто з цікавості, запитала в присутніх хто це. Не скажу, що відповідь здивувала, але однозначно пригнітила: “Це батьки Янки”. Яна – 14-літня дівчинка з затримкою психічного розвитку. Було б краще, якби її забрали додому, але не цього разу, це були просто відвідини. Від’їжаючи, мама поцілувала заплакану доню, і віддала у руки вихователів. Так буде краще, але для кого?!
Я не засуджую батьків, просто сумно, невже я вчинила б так само?!
Такі поїздки, як ця змушують не лише задумуватися більше над долями дітей, але й допомагають змінити відношення до свого життя, тому кожна з них – неповторна.
